Судові витрати у спорах з державою: як повернути гроші

Судові витрати у спорах з державою: як не залишитися «в мінусі»?

Авторська стаття адвоката Скрипець Таїси Анатоліївни

Вітаю на моєму блозі! З вами адвокат Таїса Скрипець.

У своїй практиці я часто стикаюся з ситуацією, коли клієнт — чи то пенсіонер, якому не перерахували виплати, чи власник бізнесу, якому податкова заблокувала накладні — вагається перед поданням позову.

Я чую одне й те саме побоювання, яке стримує їх від рішучого захисту своїх прав:

"Таїсо Анатоліївно, ми підемо проти податкової, митниці чи Пенсійного фонду. Це ж державна машина! Ми витратимо купу грошей на судові збори, експертизи та вашу роботу. А чи повернуться вони мені? Чи не вийде так, що наша перемога стане 'пірровою', коли витрати на процес перевищать ту суму, яку ми врешті-решт відсудимо?"

Це абсолютно справедливе, раціональне і навіть стратегічне питання. Адміністративний процес — це специфічне поле бою, яке нагадує боротьбу Давида з Голіафом.

Тут немає рівності сторін у класичному розумінні: звичайний громадянин, ФОП чи бізнес виступає проти потужної системи суб'єкта владних повноважень. Ця "машина" має штат юристів, який оплачується з наших податків, та необмежений адміністративний ресурс.

Часто чиновники роблять цинічний розрахунок саме на те, що громадянин не наважиться судитися через дорожнечу процедури та страх фінансових втрат.

Саме тому сьогодні я хочу розібрати питання стягнення судових витрат не сухою мовою кодексів, а крізь призму реальної адвокатської практики та стратегії. Ми поговоримо про те, як перетворити судові витрати з фінансового тягаря на інструмент дисциплінування чиновників і як змусити їх платити гривнею за власну недбалість.

Чи є в КАС України аналог «правила вини» (як у цивільному процесі)?

Мої клієнти, які мали досвід цивільних або господарських судів (бізнес-спорів), часто згадують статтю 141 Цивільного процесуального кодексу України. Там діє чітка і зрозуміла логіка: якщо сторона своєю бездіяльністю або необгрунтованою позицією спричинила спір, суд може покласти на неї всі витрати, незалежно від результату розгляду.

Чи працює це в адміністративних судах?

Так, безумовно, і навіть жорсткіше для державних органів. Багато хто про це забуває, але Кодекс адміністративного судочинства (КАС України) містить частину 9 статті 139. Ця норма є моїм улюбленим інструментом у боротьбі з бюрократичною тяганиною та нескінченними "відписками".

Вона говорить про те, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не лише фінальний рахунок ("хто виграв"), а й те, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, і, що найголовніше, чи є дії сторони такими, що призвели до необгрунтованого затягування розгляду або саме до виникнення цього спору.

Пастка "Добровільного виконання" та як ми її оминаємо

Чому це важливо? Часто чиновники бояться брати на себе персональну відповідальність за підписом на документі. Їм простіше відмовити вам, дочекатися позову, і лише коли "запахне смаженим" або коли юристи органу зрозуміють безперспективність справи, виправити помилку "тихо".

Реальний приклад з моєї практики (Пенсійний фонд):

Уявімо типову ситуацію: ми звертаємося до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням нових довідок про грошове забезпечення. Фонд мовчить місяцями або надсилає формальну відписку ("немає законних підстав").

Ми змушені діяти: подавати позов, сплачувати судовий збір (який зараз є чималим), укладати договір з адвокатом, витрачати час на підготовку доказів. І ось, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження, ПФУ раптом "прокидається". Вони розуміють, що програють справу і з них ще стягнуть витрати. Тому вони роблять перерахунок добровільно, ще до винесення рішення судом.

Юристи фонду радісно пишуть клопотання до суду: "Шановний суд, предмет спору відсутній, ми все виконали, просимо закрити провадження у справі!".

У чому небезпека? За загальним правилом (ч. 2 ст. 238 КАСУ), якщо суд закриває провадження через відсутність предмету спору, судові витрати позивачу не повертаються. Тобто клієнт отримав перерахунок, але втратив гроші на суд. Це несправедливо!

Наша стратегія: Ми не погоджуємося на "просте" закриття. Використовуючи ч. 9 ст. 139 КАС України, ми подаємо заяву, де доводимо суду: спір виник виключно через те, що ПФУ не зробив цього вчасно. Якби вони виконали закон одразу після нашої заяви, ми б не прийшли до суду. Тому всі витрати (і збір, і гонорар адвоката) має компенсувати саме ПФУ як сторона, що спричинила спір своєю протиправною бездіяльністю. І суди стають на наш бік.

Нижче я підготувала розширену порівняльну таблицю, щоб ви наочно побачили цю схожість та важливі відмінності між процесами.

Таблиця 1. Порівняння норм про покладення витрат на винуватця спору
Характеристика	Цивільний процес (ЦПК України)	Адміністративний процес (КАС України)
Правова норма	Ч. 9 ст. 141 ЦПК	Ч. 9 ст. 139 КАС
Суть правила	Витрати покладаються на сторону, що спричинила спір бездіяльністю або необгрунтованими діями.	Суд може покласти витрати на відповідача повністю або частково, якщо спір виник внаслідок його неправильних дій чи бездіяльності.
Умова застосування	Незалежно від результатів вирішення спору (навіть при відмові в позові чи закритті).	Незалежно від результатів вирішення спору (зокрема, якщо позивач відмовився від позову через задоволення вимог відповідачем після подання позову).
Особливість застосування адвокатом	Часто застосовується при зловживанні процесуальними правами (неявка, неподання доказів, затягування).	Критично важлива норма! Це механізм захисту від "бюрократичного футболу". Дозволяє стягувати кошти з держорганів, які ігнорують адвокатські запити і змушують людей йти до суду за очевидними речами.

Не тільки адвокат: що ще можна компенсувати?

Коли ми говоримо про судові витрати, більшість думає лише про послуги юриста. Але список ширший. У складних податкових справах, де фігурують блокування накладних чи трансфертне ціноутворення, витрати можуть включати:

Судовий збір: Він може сягати значних сум (до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за одну вимогу немайнового характеру або відсоток від суми позову). У разі задоволення позову він повністю повертається з бюджету.
Витрати на проведення експертиз: Часто для доведення реальності господарських операцій потрібна судово-економічна експертиза. Її вартість може складати десятки тисяч гривень. Ці витрати також підлягають відшкодуванню, якщо експертиза була належно призначена та прийнята судом як доказ.

Витрати на професійну правничу допомогу: як їх довести і не втратити?

Найбільша та найскладніша частина витрат для доказування — це гонорар адвоката. Адміністративні суди проявляють тут неабияку прискіпливість. Держава дуже неохоче розлучається з грошима, а представники держорганів мають пряму вказівку заперечувати проти кожної копійки витрат.

У моїй практиці успішне стягнення витрат на правову допомогу базується на "трьох китах" (згідно зі ст. 134 КАС України та сталою практикою Верховного Суду):

1. Реальність та неминучість витрат

Витрати мають бути фактично понесені або неминучі. Це означає, що ми маємо показати реальний рух коштів або тверде, юридично закріплене зобов'язання клієнта їх сплатити.

"Гонорар успіху": Чи можна домовитися з адвокатом, що ви платите тільки бонус за виграш, і покласти цей бонус на відповідача? Велика Палата Верховного Суду визнала таку можливість (справа № 904/4507/18), але в адміністративних справах суди ставляться до цього дуже обережно. Якщо ми прописуємо "гонорар успіху", він має бути розумним і обгрунтованим винятковою складністю досягнення результату.
Відкладена оплата: Часто клієнти питають, чи можна стягнути витрати, якщо вони заплатять адвокату тільки після виграшу? Так! Судова практика дозволяє стягувати витрати на підставі умов договору про відстрочення оплати. Ми прописуємо в договорі, що оплата здійснюється, наприклад, протягом 10 днів після винесення рішення суду. Для суду це є доказом того, що витрати будуть понесені.

2. Доказовість та деталізація (Детальний опис робіт)

Це найслабше місце багатьох позовів, які готуються поспіхом. Суд не повірить на слово і не буде додумувати, що саме робив адвокат. "Загальні фрази" — ворог компенсації.

Як НЕ треба робити (Помилка): Написати в акті одним рядком: "Надання правової допомоги — 15 000 грн". Суддя, ймовірно, зменшить цю суму до мінімуму або відмовить, бо незрозуміло, з чого вона складається.

Як робимо ми (Тайм-шіт): Ми складаємо деталізований звіт:

"Аналіз судової практики Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанови від... №...) - 2 години".
"Підготовка позовної заяви, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних - 3 години".
"Формування пакету доказів (копіювання 150 сторінок, засвідчення, відправка) - 1 година".
"Підготовка відповіді на відзив податкової (аналіз заперечень відповідача) - 2,5 години".

Чим детальніший опис, тим важче опоненту заявити, що робота не виконувалася.

3. Співмірність

Гонорар має відповідати складності справи, витраченому часу та ринковим цінам. Податкова чи Пенсійний фонд майже завжди пишуть шаблонні заперечення: "Сума надмірно завищена, справа проста, це типовий спір".

Мій метод захисту: Я завжди наголошую суду, що складність справи визначається не лише обсягом списаного паперу. Те, що для податкової ця справа "типова" (одна з тисячі), не робить її простою для клієнта, який ризикує своїм майном чи репутацією. Крім того, якісна робота адвоката дозволяє суду швидше розглянути справу, що теж є аргументом.

Важливо знати: Тягар доказування "неспівмірності" лежить на державі. Суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір витрат, якщо відповідач про це не просив або не надав доказів (наприклад, ринкових цін). Якщо податкова просто написала "заперечуємо", але не обгрунтувала це — ми вимагаємо стягнення у повному обсязі.

Таблиця 2. Чек-лист адвоката для повного відшкодування витрат
Етап	Необхідні дії та документи	Примітка адвоката та "підводні камені"
1. Попередній розрахунок	Зазначення орієнтовної суми витрат у першій заяві по суті спору (зазвичай у тексті позовної заяви).	Критично! Це найчастіша пастка для новачків. Якщо ми не попередимо суд про орієнтовну суму витрат у позові, суд має повне право відмовити у їх відшкодуванні пізніше (ч. 7 ст. 139 КАС), вважаючи, що ви від них відмовились.
2. Договір	Договір про надання правової допомоги.	Має чітко передбачати порядок оплати (годинна ставка або фіксована сума) та обсяг повноважень. Бажано, щоб договір був саме на цю справу або мав відповідний додаток.
3. Деталізація	Детальний опис робіт (Акт наданих послуг / виконаних робіт).	Розписуємо кожну дію. Якщо було судове засідання — вказуємо час участі. Якщо підготовка клопотання — час на його написання.
4. Оплата	Квитанція, платіжне доручення або чіткі умови про відстрочення.	Обов'язково вказуємо у призначенні платежу: "Згідно договору №... від (дата), Клієнт (ПІБ)". Оплата "просто на карту" без призначення може бути не визнана судом.
5. Подання доказів	Подати всі докази витрат разом з позовом або протягом 5 днів після ухвалення рішення.	Увага! Це "смертельний" дедлайн. Пропуск цього 5-денного строку без надзвичайно поважних причин означає безповоротну втрату грошей. Тому я раджу подавати все до винесення рішення (до судових дебатів).
6. "Електронний суд"	Використання підсистеми "Електронний суд".	Якщо ми подаємо документи через "Електронний суд", це не лише зручно, а й економить ваші гроші: судовий збір за подання позову зменшується на 20% (застосовується коефіцієнт 0,8).

Висновки

Отже, чи є особливості в адмінпроцесі? Так, і вони суттєві.

Головна з них — презумпція вини суб'єкта владних повноважень не тільки у суті спору, а й у питанні витрат. Держава повинна нести фінансову відповідальність за свої помилки та бездіяльність.

Витрати на адвоката — це не просто плата за послугу, це інвестиція у ваш захист, яка при грамотному підході повертається. Якщо ми виграємо справу, судовий збір нам компенсує бюджет. Якщо ж спір виник лише тому, що чиновник не виконував свою роботу або "футболив" вас, ми будемо активно використовувати ч. 9 ст. 139 КАС України. Це дозволить компенсувати ваші витрати, навіть якщо справу закриють через те, що орган, злякавшись суду, «виправився» в останній момент.

Боротися за свої права варто, а моя задача як адвоката — зробити цей процес для вас не тільки юридично успішним, а й фінансово безпечним. Не бійтеся відстоювати своє — закон на вашому боці, а професійна допомога дозволить перекласти "ціну" цього захисту на порушника.