Направлення на ВЛК у відпустці: як отримати через ТЦК та суд

Бюрократичний глухий кут: хто дає направлення на ВЛК під час відпустки та чи допоможе суд?

Авторська стаття адвоката Скрипець Таїси Анатоліївни

Вітаю на моєму блозі. Сьогодні ми розберемо одну з найболючіших, найгостріших тем для військовослужбовців, які проходять лікування або реабілітацію. Це тема, де стикаються людський біль та холодна стіна військової бюрократії.

Уявімо типову, на жаль, ситуацію. Ви — мобілізований військовослужбовець, який чесно виконав свій обов'язок, отримав поранення або тяжке захворювання. Після госпіталю ви отримали офіційну відпустку за станом здоров'я, скажімо, на 30 днів.

Ви поїхали додому, до родини, сподіваючись на відновлення. Але час спливає невблаганно, а здоров'я не повертається: рани не загоюються, реабілітація потребує більше часу, лікарі в цивільній лікарні або поліклініці розводять руками і кажуть: "Тобі треба ще лікуватися, хлопче. Потрібне продовження відпустки".

Але для цього потрібен офіційний документ — нове рішення Військово-лікарської комісії (ВЛК). Ви, ледве пересуваючись, йдете до найближчого ТЦК та СП (військкомату) за місцем проживання за направленням.

Ви очікуєте допомоги, а натомість чуєте у відповідь у віконці чергового:

"Ми направлень не даємо, ви приписані до своєї військової частини. Їдьте туди, беріть направлення у командира".

А ваша частина на «нулі», під Бахмутом чи Куп'янськом. Або ж пункт постійної дислокації (ППД) знаходиться за 800 кілометрів, і ви фізично не можете туди доїхати. Виникає замкнене коло: щоб лікуватися, треба направлення; щоб отримати направлення, треба їхати в частину; а їхати в частину ви не можете, бо треба лікуватися.

У цій розгорнутій статті я, як практикуючий адвокат, детально поясню, хто насправді має видати цей папірець, чому система дає збій, і чи варто йти до суду з вимогою змусити ТЦК виконувати свої обов'язки.

Частина 1. Хто ж крайній? ТЦК, ВСП чи Командир? Глибокий аналіз законодавства

Давайте одразу розставимо крапки над «і», спираючись на букву закону, а саме на Наказ Міністерства оборони України № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (зі змінами).

Міф про ВСП

Існує поширений міф, що поки ви у відпустці, вами керує виключно ВСП (Військова служба правопорядку). Багато хлопців бігають до комендатур, намагаючись отримати направлення там. Це не зовсім так. ВСП займається правопорядком, розшуком, запобіганням злочинам.

Якщо ви не вчинили правопорушення, не перебуваєте в СЗЧ (самовільне залишення частини) і офіційно стали на облік у відпустці, ваша комунікація з ВСП є мінімальною. Вони не мають функції медичного менеджменту відпускників.

Реальні повноваження ТЦК та СП

Вашою єдиною легітимною точкою опори за місцем проживання є ТЦК та СП (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки). Саме тут ви повинні стати на військовий облік по прибуттю у відпустку, і саме начальник ТЦК виконує щодо вас адміністративні функції на цій території.

Що каже закон?

Відповідно до п. 6.1 Розділу ІІ Наказу № 402, чітко визначено перелік суб'єктів, які мають право видавати направлення на медичний огляд:

Прямими начальниками (від командира окремої частини, йому рівних та вище).
Керівниками ТЦК та СП.
Органами управління та підрозділами ВСП, прокуратурою, судом (у специфічних випадках, наприклад, при кримінальних провадженнях).

Моя правова позиція:
Коли ТЦК відмовляє вам, вони часто маніпулюють поняттями, кажучи: "Ви ж не демобілізовані, ви діючий військовий, це компетенція командира". Це правда лише наполовину.

Якщо військовослужбовець перебуває у відпустці за станом здоров'я, він фізично та юридично тимчасово відірваний від контролю своєї частини. Начальник ТЦК та СП за місцем проведення відпустки, згідно зі Статутом гарнізонної та вартової служб, виконує функції начальника гарнізону (в широкому сенсі адміністрування військових на ввіреній території).

Тому відмова ТЦК у видачі направлення на ВЛК для визначення необхідності продовження відпустки є класичним прикладом протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таблиця 1.Порівняльна таблиця повноважень та реалій
Орган	Повноваження щодо направлення на ВЛК	Реальна практика та проблеми
Командир в/ч	Має безумовне право. Це основний суб'єкт управління військовим.	Часто фізично недоступний. Вимагає особистого прибуття в частину для отримання направлення, що є абсурдним та небезпечним для хворого бійця. Електронний документообіг працює вкрай повільно.
ТЦК та СП	Має пряме право (як орган, де боєць стоїть на обліку під час відпустки згідно з Наказом № 402).	Часто відмовляють, посилаючись на внутрішні усні розпорядження ("не брати на себе відповідальність"). Аргумент: "Ви на забезпеченні у частині, а не у нас". Це порушення права на охорону здоров'я.
ВСП	Має право, але зазвичай використовує його лише в рамках службових розслідувань або затримання.	Не є ефективним інструментом для "продовження відпустки". Звернення до ВСП часто закінчується перенаправленням назад до ТЦК або в частину.
Суд	Може зобов'язати ТЦК або в/ч видати направлення своїм рішенням.	Найефективніший з точки зору результату, але найдовший за часом шлях.

Частина 2. Судовий захист: «Хід конем» через забезпечення позову

Тепер перейдемо до найцікавішого питання, яке мені часто ставлять на консультаціях військові, доведені до відчаю:

"Таїсо Анатоліївно, якщо ТЦК вперто відмовляє, чи можу я подати позов і, щоб не чекати місяцями, просити суд негайно, вже завтра, змусити їх видати мені це направлення?"

Юридичною мовою цей інструмент називається забезпечення позову (ст. 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України). Це свого роду "швидка допомога" в судовому процесі.

Чи можна подати позов?

Так, однозначно. Це ваше конституційне право. Ми оскаржуємо бездіяльність начальника ТЦК та СП. Суть позову: Ми просимо суд визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати вчинити певні дії (видати направлення на ВЛК) з метою реалізації права на лікування.

Чи спрацює "забезпечення позову" (негайне рішення)?

Тут я маю бути з вами гранично чесною, щоб не давати марних надій. Це складна юридична конструкція. Забезпечення позову — це екстрений захід. Суд вживає його лише тоді, коли невжиття цих заходів істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду або взагалі зробить його неможливим, або якщо правам позивача загрожує неминуча небезпека.

Наші аргументи "ЗА" (як ми пишемо в заяві):

Критичний стан здоров'я: Зволікання неможливе, стан погіршується щодня.
Невідворотність наслідків: Якщо чекати рішення суду 2-3 місяці (стандартний строк розгляду), відпустка закінчиться. Солдата, який лежить у лікарні і не може виїхати, запишуть у СЗЧ, порушать кримінальну справу, позбавлять виплат. Потім доводити свою правоту буде набагато важче.
Ефективність захисту: Захист права на здоров'я має бути миттєвим, інакше він втрачає сенс.

Аргументи судів "ПРОТИ" (ризики та судова практика):

Суди дуже обережно, я б сказала, навіть "боязко", ставляться до втручання у так звані дискреційні повноваження. Що це таке? Судді вважають, що вирішення питання "направляти чи не направляти на ВЛК" — це виключна компетенція військових посадових осіб, і суд не може підміняти собою начальника ТЦК.

Крім того, існує процесуальне правило: заходи забезпечення позову не можуть підміняти собою саме рішення суду по суті. Тобто, якщо ви просите в основному позові "видати направлення" і в заяві про забезпечення теж просите "видати направлення" — суддя, швидше за все, відмовить, бо це фактично означало б виграти справу ще до її початку.

Моя стратегія: Психологічна атака
Якщо ми йдемо цим шляхом, я раджу формулювати заяву про забезпечення позову хитро і нестандартно: Не "зобов'язати видати направлення", а, наприклад:
• "заборонити ТЦК вчиняти дії щодо зняття з обліку військовослужбовця до прийняття рішення ВЛК";
• "зобов'язати розглянути рапорт про направлення на ВЛК невідкладно, протягом 24 годин".

Хоча пряме зобов'язання видати направлення через ухвалу про забезпечення позову має статистично лише 20-30% шансів на успіх у судах першої інстанції, ефект від цього кроку часто є вирішальним.

Сам факт подання позову та агресивної заяви про забезпечення діє на юристів ТЦК як холодний душ. Вони розуміють, що справа пішла в серйозну юридичну площину, що будуть перевірки, судові витрати. Часто вони телефонують клієнту через 2-3 дні після отримання ухвали про відкриття провадження і кажуть: "Приходьте, заберіть своє направлення, тільки відкличте позов".

Частина 3. Алгоритм дій від адвоката: Як змусити систему працювати

Щоб не гаяти дорогоцінний час на пусті розмови під кабінетами, я рекомендую чіткий, перевірений алгоритм дій:

Крок 1: Письмовий Рапорт — основа всього

Забудьте про усні прохання. Система не чує слів, вона бачить тільки папір. Не просто "спитати у віконечку". Ви пишете рапорт у двох примірниках на ім'я начальника ТЦК (де ви стоїте на обліку).

Додатки: Обов'язково додайте копії виписних епікризів, довідки від цивільних лікарів, копію відпускного квитка.
Текст: "Прошу направити мене на ВЛК для вирішення питання про продовження відпустки у зв'язку з незавершеним лікуванням та неможливістю за станом здоров'я прибути до військової частини".
Нюанс: У рапорті також вкажіть прохання повідомити командира вашої в/ч про ваше звернення.

Крок 2: Реєстрація — ваша страховка

Це критичний момент. Рапорт має бути зареєстрований у вхідній кореспонденції ТЦК (журнал вхідних документів).

Варіант А: Ви подаєте особисто і вимагаєте поставити штамп "Отримано", дату та вхідний номер на вашому другому екземплярі.
Варіант Б (якщо не приймають): Ви йдете на найближчу "Укрпошту" і відправляєте цінний лист з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу ТЦК. Опис вкладення — це ваш доказ у суді, що ви відправили саме рапорт, а не листівку. Чек зберігаєте як зіницю ока.

Крок 3: Адвокатський запит

Якщо рапорт ігнорують (а на розгляд рапорту у них є до 30 днів, що для вас задовго), я, як адвокат, вступаю у гру. Я подаю адвокатський запит.

Чому це працює: На адвокатський запит вони зобов'язані відповісти протягом 5 робочих днів. За ігнорування запиту передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб (штраф). Це значно пришвидшує процес комунікації.

Крок 4: Суд та скарги

Якщо приходить письмова відмова або повне ігнорування — ми подаємо позов до адміністративного суду. Паралельно інформуємо ВСП та вище командування про те, що ви не ухиляєтесь, а намагаєтесь реалізувати законне право на лікування, але ТЦК створює штучні перешкоди. Це захистить вас від звинувачень у дезертирстві.

Таблиця 2.Переваги та ризики різних стратегій захисту
Стратегія	Плюси	Мінуси
Скарги по вертикалі (ОТЦК, Міноборони, Гарячі лінії)	Безкоштовно. Не потребує юриста. Менше відкритої конфронтації.	Дуже довго (30-45 днів). Часто скарги спускають "вниз" тому ж ТЦК, на який ви скаржитесь, і ви отримуєте відписку.
Судовий позов (класичний)	Надійна фіксація вашої правової позиції (захист від статті СЗЧ). Реальний шанс виграти та створити прецедент.	Витрати на судовий збір (хоча УБД звільнені) та правничу допомогу. Тривалий час розгляду справи.
Позов + Забезпечення позову (агресивна стратегія)	Шанс на миттєве вирішення. Потужний психологічний тиск на відповідача, який часто призводить до добровільного виконання вимог.	Висока ймовірність судової відмови саме в ухвалі про забезпечення (через дискрецію). Потребує високої кваліфікації юриста для обгрунтування.

Висновок

Боротися за своє здоров'я можна і треба. Запам'ятайте головне: ТЦК має повноваження направити вас на ВЛК, якщо ви приписані до них на час відпустки. Будь-яка відмова під приводом "це не наша справа" — це порушення закону.

Звернення до суду, особливо із заявою про забезпечення позову — це інструмент для рішучих. Навіть якщо суд відмовить у негайному забезпеченні, ми вже зафіксували спір. Це означає, що коли ваша відпустка закінчиться, а ви все ще будете в лікарні, звинуватити вас у нез'явленні в частину без поважних причин буде майже неможливо, адже ви вжили всіх залежних від вас заходів у правовому полі.

Не бійтеся захищати свої права. Паперовий слід — це ваша броня в тилу, не менш важлива, ніж бронежилет на фронті. Бережіть себе, відновлюйтесь, а юридичні баталії залиште професіоналам.